sun.jpg (6763 bytes)

Кам'янець-Подільський


| Вулиця П'ятницька | Тріумфальна брама | Будинок українсько-польського магістрату |
| Фрагмент відновленого будинку | Відновлений будинок по вулиці Довгій |

Пам'ятки цивільного будівництва у Кам'янці-Подільському представлені кількома монументальними спорудами, а також різноманітною житловою забудовою. Найдавнішим є будинок українсько-польського магістрату, розташований посеред Центральної площі - давнього українського (пізніше польського) ринку. Структура забудови ринку почала формуватися, очевидно, ще до навали Батия, поява ж міської ратуші припадає на середину або на другу половину XIV століття. Кам'янецька ратуша є найстарішою з тих, що збереглися на Україні. Водночас вона становить цікавий приклад різностильових нашарувань на первісній готичній споруді. Один з будівельних етапів (середини XVIII століття) пов'язаний з іменем Яна де Вітта - військового інженера і архітектора, коменданта кам'янецької фортеці.

Ще одна споруда, що прикрашає ринкову площу, - тріумфальна брама, яка веде до садиби кафедрального Петропавлів-ського костьолу. Вона була споруджена 1781 року на честь приїзду до міста короля Станіслава Августа, про що свідчить напис над аркою. Автором цієї високохудожньої пам'ятки пізнього барокко, можливо, також є Ян де Вітт.

У XIX столітті в місті з'явилося декілька великих громадських будівель, які внесли певний дисонанс у стильову цілісність середньовічного міста. Це будинок першої російської гімназії (1837-1841), побудований на місці розібраного єзуїтського костьолу (вул. Карла Маркса), будинок дворянського зібрання (1857-1893) на колишньому Вірменському ринку, неоренесан-сна будівля комерційного банку (кінець XIX століття) недалеко від башти Стефана Баторія, корпуси пивзаводу (1872) у північній частині каньйону - цікавий зразок промислової архітектури, орієнтованої на традиційні форми.

Окремої уваги заслуговує житлова забудова середньовічного міста. Вона почала формуватися ще за давньоруських часів (рештки її знайдені на українському ринку) і являє собою приклад складної еволюції мурованого міського житла ХІУ-ХУІІ століть. Майже всі будинки середньовічного міста стояли на склепінчастих підвалах, які утворювали під землею розгалужену систему ходів і приміщень. Архітектура житла була досить різноманітною - від невеликих будиночків до багато оздоблених кам'яниць з галерейками-підсіннями для виставки та продажу товарів і, нарешті, триповерхових баштоподібних мурованих будівель заможних міщан. Про вигляд будинків за часів середньовіччя розповідають старі описи та гравюри.

У XIX столітті житлова забудова Кам'янця почала змінюватися з орієнтацією на взірці класицизму, модерну, еклектики. Багато архітектурних особливостей давнього житла було втрачено під час неодноразових перебудов.

I. Українсько-польський ринок.
II. Вірменський ринок.

1. Будинок українсько-польського магісьрату.
2. Вірменський колодязь.
3. Тріумфальна брама.
4. Будинок першої російської гімназії.
5. Будинок пивзаводу.
6. Будинок комерційного банку.
7. Будинок руського магістрату.
8. Будинок дворянського зібрання.
9. Рештки давньоруських жител.

got6.jpg (37993 bytes)

Designed by Vasyl' Bats'
(c) 1998 KhmelnitskInfocom

(c) 1990 Publisher "Art"