Камянець-Подільський

Кам'янець-Подільський не можна уявити без славнозвісного старого замку - унікальної оборонної споруди XI-XVII століть, побудованої на скелястому мисі біля вузького перешийка, через який вела давня головна дорога до Старого міста. Кам'яні укріплення XI століття, побудовані на основі ще більш раніх, мало чим нагадували сучасну могутню твердиню з11 башт, з'єднаних високими мурами. Залишки давньоруських укріплень знайдені в різних частинах замку: в Денній башті - фрагмент муру з бійницями, а рештки невеличкої, овальної в плані вежі - посеред замкового двору біля Ласької башти.

Перша значна розбудова замку відбулася протягом кінця XIV-середини XV століття, її розпочав краківський воєвода Спитко Мельштинський, котрий володів Кам'янцем чотири роки (1395-1399) і загинув у битві з татарами. В середині XV століття замок було переплановано. Старі башти модернізовано, закладено 10 нових (2 з них не збереглися). Друга реконструкція відбулася в середині XVI століття під керівництвом військового інженера і архітектора Іова Претфеса, який збудував дві башти - Нову західну та Нову Східну (над давнім колодязем, що зберігся донині), а ткож Польну браму з мостом, рештки якого нещодавно були віднайдені реставраторами.

На початку XVII століття, з появою дальнобійної артилерії, військовий спеціаліст Теофіл Шомберг збудував перед західним фасадом замку кам'яно-земляні бастіони укріплення, що дістали назву Нової фортеці.

Однак, незважаючи на модернізацію, 1672 року кам'янецький замок захопили турецькі війська на чолі з султаном Магометом IV. Причина поразки поляків була не в ненадійності укріплень, а в історичних умовах розвитку Речі Посполитої, яка на той час виявилася непідготовленою, щоб протистояти численній турецькій армії.

У XVIII - XIX столітті з півночі та півдня були прибудовані два бастіони, у внутрішньому дворі зведені корпуси казарм. Але незважаючи на численні реконструкції, замок являє собою єдиний архітектурний ансамбль.

З кам'янецьким замком пов'язано багато історичних подій та відомих імен. У 1711 році його відвідав Петро І
і дав високу оцінку фортифікаційним спорудам. Легендами оточена знаменита Папська башта, яку також називають Кармалюковою.

У 1815 році у фортеці перебував під час військової служби російський поет К.М. Батюшков, роком пізніше - поет-декабрист В.Ф. Раєвський. У 1831 році під час епідемії холери тут працював військовий лікар, письменник, діалектолог В.І. Даль. Замок змальовували у своїх творах М.П. Старицький, В.П. Бєляєв.

У 1928 році за постановою Ради Народних Комісарів СРСР замок у числі деяких інших споруд Старого міста був оголошений республіканським історико-культурним заповідником.

**Схема замку**
	1.Нова Східна башта. 2.Ланскоронська башта. 3. Комендатська башта. 4. Башта Рожанка. 5. Мала Західна башта. 6. Денна башта. 7. Ласька башта. 8.Тенчинська башта. 10. Башта Ковпак. 11. Папська (Кармалюкова) башта. 12. Водяна башта. 13. Північне подвір'я. 14. Південне подвір'я. 15. Місце Польного мосту з брамою. 16. Замковий міст.